Історія Храму св. Олександра

Храм Святого Олександра – Дім Господній – пам’ятка українського бароко.

Зранку над центром Києва пливуть церковні дзвони: урочисту пісню заводять «голоси» Лаврських храмів, їх підхоплюють дзвіночки Михайлівського Золотоверхого собору... аж ось долучається басок костьолу Святого Олександра.

Храм Святого Олександра – пам’ятка українського бароко. З точки зору акустики, це унікальна будівля, яка пройшла крізь лихоліття воєн, революцій, радянського режиму. В результаті, костел «вийшов переможцем»: його відновили і як пам’ятку, і як Дім Господній.

Як відродився храм, як він допомагає людям пізнати Бога, про це в інтерв’ю із настоятелем костьолу отцем Олександром.

- Можемо відповісти на це питання у двох площинах: у духовній і в матеріальній. Як віруюча людина в усьому помічає Боже провидіння і Божу опіку, так і справа повернення костьолу – то Божа справа. Свого часу Господь допустив, щоб цей храм забрали, але віра у серцях людей не згасла. Разом із його поверненням ми спостерігаємо, як відроджується віра. Навіть сам цей матеріальний чинник, сама будівля – вона також є знаком!

Для віруючої людини це справді святе місце. Не тільки в якому людина перебуває фізично, а це для неї вимір такого собі земного подорожування. І Богослужінням усе не обмежується, як власне, у кожної християнської церкви. Тут ми також вчимося.

Тобто, храм також відіграє певну просвітницьку роль?

– Це не тільки літургія, не тільки приготування до свята, як звичайні сірі будні дні. Добре допомагає специфіка храму: зранку до вечора костьол відчинений. Сюди справді може зайти кожна людина, тільки щоб ця людина якісь норми виконувала, які личать порядній, освіченій і культурній людині. Це теж якийсь момент істини. Отже, і в цьому храм допомагає.

І як ви бачите, убранство костьолу є досить скромне. Ця скромність - вона підкреслена, вона спонукає думати, що це добре, коли у житті наші справи укладаються просто, чітко і ясно.

Костьол Святого Олександра – це також осередок культури...

– Із Божою поміччю і з людською добротою вдалося цей храм відновити. Вічне устремління людини до Бога – його нічим не замінити. Справа творення культури для людини властива, вона є одним із вимірів ушляхетнення, переживання культури. У храмі часто відбуваються події культурного плану: фестиваль літургійних мес, концерти духовної і класичної музики, часами симфонічної, різдвяні концерти, колядки.

А як у храмі Святого Олександра Різдво відзначають?

– Літургія є дуже урочиста. Але дух Різдва повинен проникати, і він проникає у наші домівки, до нашого оточення. Вершина Літургійного святкування – це Богослужіння, Служба Божа. А пізніше біля вертепу люди збираються, співають колядки.

Є така гарна у нас традиція, що священики відвідують своїх парафіян із душпастирським візитом. Власне у часі Різдва, щоб цей дух радості, це відчуття перебування Бога серед нас ми відчули – і святкуємо присутність Бога серед нас.

інформація надана Іриною Матвійчук